План проекту

План звіту по темі курування
Мета особиста та професійна.
Вдома, у школі і на робочому місці, цифрова інформація починає змагатися з друкованою в якості основного формату. Тільки 2% нової інформації, створеної сьогодні, має друковану форму. В результаті цього вільне володіння цифровою інформацією, здатність знаходити, оцінювати та етично використовувати цю інформацію, швидко стає важливим, подібно до традиційної грамотності в епоху друкованої інформації.
У 21-му столітті, інформація збагачує наше життя в особистій сфері, в освітньому, соціальному і економічному плані. Відсутність навичок у використанні цифрової інформації робить Вас "неконкурентноспроможним" вдома, у школі і на робочому місці та й загалом у соціумі!
Тому ціль, яку переслідувала особисто я, навчаючись на курсах Куратор змісту - це повноцінно зануритися у цифровий океан інформації та ознайомитися з новими інструментами, за допомогою яких, можна обробляти, аналізувати, фільтрувати та зберігати інформацію, а в подальшому використовувати її для своїх потреб, та рекомендувати для користування іншим!
Професійна ж мета курування передбачала оволодіння сервісами та інструментами пошуку інформації, отримання професійного розвитку та зміцнення компетенції, набуття навичок аналізувати засоби інформації та перевіряти їх на достовірність.
Темою курування обрала «Використання цифрових технологій для навчання та розвитку дітей молодшого віку».
Актуальність даної теми очевидна, оскільки кількість гаджетів на сьогоднішній день лише зростає, а діти вже з пелюшок уміють ними користуватися. Варто замислитися, яким чином регулювати спілкування дитини зі смартфоном та планшетом, ноутбуком та ком’ютером, і навпаки, які переваги та можливості розвитку присутні з використанням новітніх цифрових технологій.
     Цільова аудиторія     
 Кожна не байдужа мама у двадцять першому столітті переймається даним питанням, використовує обмеження, можливо користується і перевагами Інтернет-мережі. Вирішила дослідити інформацію по обраній темі курування та поділитися нею з громадськістю. Насамперед це стосується людей, які займаються вихованням дітей: батьків, бабусь, можливо педагогічних працівників, якщо моя думка матиме для них якусь вагу.
Пошук інформації
Налаштувала основні інструменти пошуку і відслідковування контенту за обраною темою, такі як twitter, facebook, електронні видання Scoop.it, Paper.li, агрегатори Netvibes, rebelmouse та Symbaloo.
З усього перерахованого надаю перевагу twitter та facebook, ці соціальні ресурси містять дуже багато загальнодоступної інформації. Основним же джерелом для розкриття своєї теми обрала YouTube. Тут я знайшла найбільш цікавий для мене та популярний у мережі контент, приєдналася до дитячих відеоканалів Teremok TV, LittleBabyBum, «Развивающие видео Умачка», Мультмама та інші. Канали насичені розвиваючими відео та тренінгами для дітей, мають широкі можливості для використання у розвитку та навчанні. А ще відкрила для себе scoop.it, оскільки знайшла там дуже цікавий по своїй темі матеріал. За допомогою цього сервісу створила свою електронну газету новин:

Також скористалася можливостями пошуку сервісів Google. Так  Google Scholar (Google Академія) допомогла знайти повнотекстові статті у відкритому доступі, які дали змогу розкрити інший бік використання цифрових технологій дитиною. Оскільки у перегляді розвиваючих відео та сайтів з іграми-розвивайками переважають більше позитивні моменти спілкування з гаджетами, то наукові статті, знайдені в Google Академія висвітлюють недоліки та наголошують на обмеженні їх використання. Не можна не прислухатися та не взяти собі на озброєння дану інформацію, оскільки в ресурсі Google Академія представлені досить вагомі науковці, фахівці свої справи, які мають цитування в Інтернет-мережі, доречі по ним можна відслідкувати та взяти для себе найбільш популярні та впливові джерела.
Здійснювала пошук також і в зарубіжних наукових базах, таких як ScienceDirect, Sciverse Scopus, але для себе не відмітила майже ніяку інформацію, оскільки переважають англомовні статті. Та ресурс дуже потужний і для науковців повинен бути на першому місці у пошуці!
Для кращого орієнтування у своєму пошуковому середовищі та інструментах, які використовуються, створила інтелектуальну карту - Моє навчальне середовище. My MindMap включає в себе  перелік джерел, які я використовую, агрегатори інформації, налаштовані мною для зручності перегляду потоків інформації та інший індивідуальний інструментарій. 
Відбір та розповсюдження обраного контенту.
Blogger
Загалом початок роботи по темі курування розпочала зі створення блогу «Мама XXI століття» на платформі Blogger  сервісів Google. Наповнювати блог вирішила різноманітним цікавим контентом за обраною тематикою, супроводжуючи його невеликими  коментарями, своїми враженнями та висновками. Жанр спілкування для блогу обрала ненав’язливий, у формі довільного висловлення особистих думок. Доречі, доповнила основний блог статичними сторінками, на яких послідовно викладаю звіти про роботу на курсах «Куратор змісту».
Дуже цікаво слідкувати за статистикою: переглядів за весь період створення блогу - 1309, за країнами звичайно переважає Україна, але присутні й унікальні гості, такі як Японія та Кенія, мабуть методикою виховання маленьких українців цікавляться і там! Також присутні 65 переглядів із США, 6 з Германії та 1 з Нідерландів.

Блог ліцензований за допомогою ліцензії Creative Commons.
Всією цікавою знайденою інформацію ділюся на своєму мікроблозі у Твіттері та сторінці Facebook. У Twitter маю 100 твітів, 23 читача, та підписана на 45 твітер каналів які читаю, тут і особистості і групи за тематикою. Доречі моє число клаут 44, що достатньо для новачка!

Хотілося б відмітити свого першого помічника! З ним познайомилася на курсах і вже мабуть не розлучуся, бо не можу уявити користування Інтернет мережою без нього! Це слоненятко Evernote! Зараз для мене це найзручніший ресурс для збору, обробки та зберігання матеріалів у Інтернет.
Намагаюся ділитися достовірною інформацією з першоджерела, але іноді опубліковую просто ту, яка мене зацікавила, тут роль відіграє, що це за інформація і яке забарвлення вона несе.

2 комментария: