Упражнения, направленные на то, чтобы помочь детям понять себя, стать увереннее, наладить отношения с окружающими, снизить свою тревогу.

Упражнения, направленные на то, чтобы помочь детям понять себя, стать увереннее, наладить отношения с окружающими, снизить свою тревогу.: Описанные процедуры могут использоваться в групповых занятиях С ДЕТЬМИ С 5 ЛЕТ или на индивидуальных встречах.

Однажды ты поймешь, что осталась одна...

Однажды ты поймешь, что осталась одна...: Сильная статья Полины Гавердовской, которая оставляет неизгладимый след в душе, помогая принять и понять всё то, что окружает нас и называется Жизнью.

Библио.net: Читалки

Библио.net: Читалки: Close Cool Reader   — програма для комфортного читання книг з екрана, форматування та конвертування. ICE Book Reader   — потужна, безкошт...

Библио.net: Святкові дні 2016 року

Библио.net: Святкові дні 2016 року: Кабінет Міністрів України своїм   розпорядження м від 11.11.2015 № 1155-р рекомендував графік перенесення робочих днів у 2016 році з урахув...

Наукометрія.

Добрий день, шановні читачі!

    Активно навчаюся за програмою курсів "Куратор змісту-2015". 

    Матеріали четвертої неділі, це, я Вам скажу, щось!!! Тут і наукометрія, велика "куча" різноманітних індексів для усіляких видань, різноманітні онлайн рейтинги, а ще ж і по "монстрам накоплювачам " цієї інформації ці показники різні.     Вцілому озброївшись "кіркою" та "лопатою" почала "рити інтернет-дєбрі" ☺

   Інформації ДУЖЕ багато, але якось ну все так "заумно і мудрЁно" написано, що такому тЄхнарю як я ці гуманітарні загогуліни, ну вже дуже тяжко сприймаються.

    Тому вирішила, що можливо знайдене мною джерело із, на мою думку, доступно розписаною інформацію, може знадобитися ще комусь, поспішаю ним поділитися!

    Можливо це і не першоджерело, але БІБЛІОТЕКА!

Здравствуйте, дорогие читатели моего блога.

   Хочу поделиться с вами информацией, которую только что изучала сама и посчитала довольно интересной. 

     Так получилось, что на выходных пришлось серьезно разговаривать со своим старшим сыном (ему 16) об ответственности. 

Ребенок почему-то решил, что всем его бытом должна заниматься мама, а в будущем жена, и соответственно нести груз ответственности за бытовые условия (уборку, готовку и остальное) тоже должна она же! Он как мужчина, может только всем пользоваться)

   Меня как женщину, конечно же очень возмутило и удивило такое утверждение, дисскутировалли на эту тему с ним долго) Но потом я задумалась, как же все таки правильно воспитать мужчину, кто из нас прав? 

        Решила поискать, что же пишут о воспитании мальчика в Интернете:
http://azbyka.ru/deti/kak-vospitat-nastoyashhego-muzhchinu-24-soveta-mamam-mal-chikov

       Для себя особо отметила пункт 3!

Блукаючи просторами Твіттеру

Сьогодні читаючи новини у Твіттері, знайшла дуже цікавий пост, пропоную переглянути:
https://twitter.com/Mamynclub/status/652381176250912768

Опасности «раннего развития»

Сколько людей столько и мнений, еще одна противоречивая статья.

Елена Литвяк, педагог, журналист и мама четверых детей: «Странный какой-то мир мы строим вокруг детства своих детей!» – подумала я, когда мой старший из троих сыновей пошел в школу. Он научился читать в три года, умел ставить опыты, умножать и делить… И ему было невероятно скучно! И учительница замечательная, и ребята хорошие, вот только всё, что было на уроках в его первом классе, он давным-давно умел делать." - Опасности «раннего развития» 

Гордон Ньюфелд "Как растить детей в век цифровых технологий"

Цифровые устройства оказались в руках наших детей. Теперь у них появились такие возможности:

- доступ к любой информации
- множество сетевых развлечений
- круглосуточное общение друг с другом.

В чем же проблема? Вроде бы это прогресс? Большинство людей и считают, что это прогресс. Тем не менее, у родителей возникают сложности с воспитанием детей. Дети проводят перед мониторами как никогда много времени.

Немного фактов:

1. 100% молодых людей возрастной категории 12-24 лет пользуются Интернетом (по данным 2010 г.);
2. дети в возрасте 8-18 лет проводят в среднем по 10 часов 45 минут в день с цифровыми устройствами (по данным на 2010 г.);
3. 74% подростков выходят в социальные сети с помощью своих мобильных телефонов;
4. подростки отправляют более 3000 текстовых сообщений в месяц (2010 г.);
5. показатели подростковой интернет-зависимости растут, педиатры бьют тревогу.

С какими проблемами сталкиваются родители, воспитывая своих детей в век цифровых технологий? Собственно проблема заключается в том, что это не то, что нужно нашим детям, с точки зрения установления привязанности. Более того, цифровые устройства препятствуют этому.

Что необходимо нашим детям, чтобы реализовать свой потенциал как человеческой личности? 

Об этом и многом другом рекомендую почитать в статье Гордона Ньюфелда "Как растить детей в век цифровых технологий"

Почему быть мамой в XXI веке - сложно

СЛОЖНОСТИ СОВРЕМЕННОГО МАТЕРИНСТВА

            Меня очень утомили разнообразные вариации на тему того, что «детей растить на самом деле легко», а если маме тяжело – это что-то не так с мамой. Особенно, когда начинаются ссылки на «а вот раньше… (корову доить, огород пахать плюс семеро по лавкам) зато теперь… (памперсы, садики, пылесос, микроволновка)».

      Нет, детей не стало легче растить. Детей стало значительно труднее растить.

       Во-первых, возросло абсолютное количество ресурсов, требуемых на выращивание ребенка. Согласитесь, есть разница, выращиваешь ты в результате крестьянского Васю, для которого три класса церковно-приходской школы – это о-о-о какое образование (да и без того можно обойтись), а вопрос культурного отдыха сводится к посещению кабака, кулачным боям «стенка на стенку» и прочему «погнали наши городских». Или ты выращиваешь как минимум Васю-автомеханика со средним профобразованием (суммарно 12 лет обучения) и хочешь, чтобы в его жизни присутствовали другие интересы, помимо, извините, пьянки и мордобоя. Это я не говорю про мечты вырастить Василь Василича с в\о без в\п. И я сейчас про материальные ресурсы вообще не говорю! То есть вопроса «сыт-одет-здоров» я не касаюсь.

    Требуется на порядок больше временных, эмоциональных и интеллектуальных ресурсов на выращивание одного представителя вида «гомо сапиенс». И, между прочим, давайте посмотрим правде в глаза: в те буколические давние времена, как только семья выходила за рамки непосредственного выживания и хотела Васю чуть покруче, чем «выпить пива и подраться», тут же начинались няньки, гувернеры и пансионы. На худой конец – кухарка в роли бытовой техники.

     Во-вторых, у любой современной мамы есть Универсальный Поглотитель Ресурса: ответственность. Давайте посмотрим, где он был раньше и откуда взялся. Что было раньше?

План проекту

План звіту по темі курування

Мета особиста та професійна.

Вдома, у школі і на робочому місці, цифрова інформація починає змагатися з друкованою в якості основного формату. Тільки 2% нової інформації, створеної сьогодні, має друковану форму. В результаті цього вільне володіння цифровою інформацією, здатність знаходити, оцінювати та етично використовувати цю інформацію, швидко стає важливим, подібно до традиційної грамотності в епоху друкованої інформації.

У 21-му столітті, інформація збагачує наше життя в особистій сфері, в освітньому, соціальному і економічному плані. Відсутність навичок у використанні цифрової інформації робить Вас "неконкурентноспроможним" вдома, у школі і на робочому місці та й загалом у соціумі!

Тому ціль, яку переслідувала особисто я, навчаючись на курсах Куратор змісту - це повноцінно зануритися у цифровий океан інформації та ознайомитися з новими інструментами, за допомогою яких, можна обробляти, аналізувати, фільтрувати та зберігати інформацію, а в подальшому використовувати її для своїх потреб, та рекомендувати для користування іншим!

Професійна ж мета курування передбачала оволодіння сервісами та інструментами пошуку інформації, отримання професійного розвитку та зміцнення компетенції, набуття навичок аналізувати засоби інформації та перевіряти їх на достовірність.

Темою курування обрала «Використання цифрових технологій для навчання та розвитку дітей молодшого віку».

Актуальність даної теми очевидна, оскільки кількість гаджетів на сьогоднішній день лише зростає, а діти вже з пелюшок уміють ними користуватися. Варто замислитися, яким чином регулювати спілкування дитини зі смартфоном та планшетом, ноутбуком та ком’ютером, і навпаки, які переваги та можливості розвитку присутні з використанням новітніх цифрових технологій.

     Цільова аудиторія     

 Кожна не байдужа мама у двадцять першому столітті переймається даним питанням, використовує обмеження, можливо користується і перевагами Інтернет-мережі. Вирішила дослідити інформацію по обраній темі курування та поділитися нею з громадськістю. Насамперед це стосується людей, які займаються вихованням дітей: батьків, бабусь, можливо педагогічних працівників, якщо моя думка матиме для них якусь вагу.

Пошук інформації

Налаштувала основні інструменти пошуку і відслідковування контенту за обраною темою, такі як twitter, facebook, електронні видання Scoop.it, Paper.li, агрегатори Netvibes, rebelmouse та Symbaloo.

З усього перерахованого надаю перевагу twitter та facebook, ці соціальні ресурси містять дуже багато загальнодоступної інформації. Основним же джерелом для розкриття своєї теми обрала YouTube. Тут я знайшла найбільш цікавий для мене та популярний у мережі контент, приєдналася до дитячих відеоканалів Teremok TV, LittleBabyBum, «Развивающие видео Умачка», Мультмама та інші. Канали насичені розвиваючими відео та тренінгами для дітей, мають широкі можливості для використання у розвитку та навчанні. А ще відкрила для себе scoop.it, оскільки знайшла там дуже цікавий по своїй темі матеріал. За допомогою цього сервісу створила свою електронну газету новин:

Також скористалася можливостями пошуку сервісів Google. Так  Google Scholar (Google Академія) допомогла знайти повнотекстові статті у відкритому доступі, які дали змогу розкрити інший бік використання цифрових технологій дитиною. Оскільки у перегляді розвиваючих відео та сайтів з іграми-розвивайками переважають більше позитивні моменти спілкування з гаджетами, то наукові статті, знайдені в Google Академія висвітлюють недоліки та наголошують на обмеженні їх використання. Не можна не прислухатися та не взяти собі на озброєння дану інформацію, оскільки в ресурсі Google Академія представлені досить вагомі науковці, фахівці свої справи, які мають цитування в Інтернет-мережі, доречі по ним можна відслідкувати та взяти для себе найбільш популярні та впливові джерела.

Здійснювала пошук також і в зарубіжних наукових базах, таких як ScienceDirect, Sciverse Scopus, але для себе не відмітила майже ніяку інформацію, оскільки переважають англомовні статті. Та ресурс дуже потужний і для науковців повинен бути на першому місці у пошуці!

Для кращого орієнтування у своєму пошуковому середовищі та інструментах, які використовуються, створила інтелектуальну карту - Моє навчальне середовище. My MindMap включає в себе  перелік джерел, які я використовую, агрегатори інформації, налаштовані мною для зручності перегляду потоків інформації та інший індивідуальний інструментарій. 

Відбір та розповсюдження обраного контенту.

Blogger

Загалом початок роботи по темі курування розпочала зі створення блогу «Мама XXI століття» на платформі Blogger  сервісів Google. Наповнювати блог вирішила різноманітним цікавим контентом за обраною тематикою, супроводжуючи його невеликими  коментарями, своїми враженнями та висновками. Жанр спілкування для блогу обрала ненав’язливий, у формі довільного висловлення особистих думок. Доречі, доповнила основний блог статичними сторінками, на яких послідовно викладаю звіти про роботу на курсах «Куратор змісту».

Дуже цікаво слідкувати за статистикою: переглядів за весь період створення блогу - 1309, за країнами звичайно переважає Україна, але присутні й унікальні гості, такі як Японія та Кенія, мабуть методикою виховання маленьких українців цікавляться і там! Також присутні 65 переглядів із США, 6 з Германії та 1 з Нідерландів.

Блог ліцензований за допомогою ліцензії Creative Commons.

Всією цікавою знайденою інформацію ділюся на своєму мікроблозі у Твіттері та сторінці Facebook. У Twitter маю 100 твітів, 23 читача, та підписана на 45 твітер каналів які читаю, тут і особистості і групи за тематикою. Доречі моє число клаут 44, що достатньо для новачка!

Хотілося б відмітити свого першого помічника! З ним познайомилася на курсах і вже мабуть не розлучуся, бо не можу уявити користування Інтернет мережою без нього! Це слоненятко Evernote! Зараз для мене це найзручніший ресурс для збору, обробки та зберігання матеріалів у Інтернет.

Намагаюся ділитися достовірною інформацією з першоджерела, але іноді опубліковую просто ту, яка мене зацікавила, тут роль відіграє, що це за інформація і яке забарвлення вона несе.

Оцінка достовірності інформації

    Для оцінки та аналізу взяла статтю відомого в Україні інтернет-видання Internet.UA  - Неужели Wi-Fi уходит в прошлое?

    Детально розробила план майбутнього аналізу відмітивши за допомогою Diigo «пунктики» у тексті, які на мою думку допоможуть у перевірці на достовірність матеріалу. Поділилася своїми думками з цього приводу у групі в Diigo.

Отже розпочну аналіз отриманої інформації.

1. Сайт, на якому опублікований матеріал - це щоденне видання про українські та світові події інтернет-сфери, електронну комерцію, нові веб-технології та засоби комунікації. Враження від сайту позитивне, оновлюється новинами з регулярною періодичністю, що говорить про те, що над сайтом працюють

2. Є посилання на джерело статті - це qwrt.ru - ілюстрований інтернет-журнал про наукові нові технології, тенденції в IT та інтернеті, про незвичайні гаджети та інше. Статтю в журналі знайшла відразу, дата публікації на добу раніше ніж в моєму випадку, тобто 17 листопада 2015 року. Але чи дійсно це першоджерело? Використавши обернений пошук за допомою Google, знайшла найбільш ранню версію статті на сайті Hi-News.ru - новини високих технологій , ось тут вже вказано авторство з посиланням на соц.мережі журналіста - СЕРГІЙ ГРЭЙ

3. Перечитавши оригінальну статтю, відмітила, що в попередній були деякі зміни, але суть тексу однакова. Стаття адресована широкому колу читачів, але більш орієнтована на людей, які тісно співпрацюють з комп'ютерними технологіями, оскільки насичена професійною термінологією і не зовсім легко сприйматиметься звичайним читачем. Журналіст пише у формі звертання до читача, тактовно висловлює свої думки, негативу чи упередженого ставлення не відчувається. Написано грамотно, читається приємно.

4. Інформація написана з ціллю повідомити людям про нову розробку відомого у вузьких колах науковця. Доречі вирішила відслідкувати чи дійсно є така людина і, так, знайшла дуже багато різноманітної інформації про наукову діяльність та дослідження професора Харальда Хааса саме по темі, що висвітлюється у статті. Можна навіть зв'язатися з цією людиною та обговорити його дослідження.

    Враховуючи все вищезазначене, вважаю дану статтю та подану в ній інформацію достовірною!!!

     Залишилось перевірити саму статтю автора Сергія Грея на Антиплагіаті.

    Для цього скористалась онлайн-сервісом перевірки тексту на унікальність Text.ru результат можна побачити за посиланням або на скріншоті

    Унікальність тексту статті, згідно програми, 100 %. Отже, стаття не тільки достовірна, а ще й авторська! 

Висновок про роботу другого тижня

Аналіз роботи на другому тижні

Хочу поділитися своїми враженнями про роботу на другому тижні навчання. 

Найважливішою для мене темою, звичайно, були відкриті освітні ресурси. І якщо з цим терміном я вже була знайома, та й самі ресурси вже використовувала на практиці раніше, то справжнім відкриттям були Ліцензії Creative Commons. 

Питання авторського права у нашому ВУЗі, як напевно і в інших, дуже гостра проблема. Часто зустрічаємося з небажанням та нерозумінням викладачів стосовно надання відкритого доступу до їх напрацювань, навіть при організації дистанційної освіти, що вже говорити про репозитарій. Мабуть ще діють старі стереотипи, не всі розуміють, що майбутнє за відкритими архівами, за необмеженим доступом до навчання. Вважаю, що типові положення таких ліцензій можуть допомогти у вирішенні даного питання.

Вкотре скористалася пошуком в Google Академія, тепер вже по своїй темі курування. Знайшла потрібну інформацію, поділилася нею у Твітеррі, але не можу сказати, що даний твіт є популярним. Все ж цей ресурс має більш науковий напрямок, такі статті більш цікаві людям, які займаються, в моєму випадку темою педагогіки, науково. За моєю ж темою курування більше доступних джерел знайшла за допомою таких, доречі для мене нових сервісів, як Scoop.it та rebelmouse.com.  Важаю, що завдяки цікавим твітам з цих агрегаторів соц.мереж отримала ще 5 читачів свого Твіттеру ☺

Детально знайомство з цими ресурсами описала у своєму блозі вище.

Загалом, як теж вже писала, навчальна програма другого тижня надагувала марафон, такий собі оглядовий забіг. Потрібно більше часу для вивчення усіх можливостей і таких "онлайн-видавничих платформ" як Scoop.it та rebelmouse, а відкриті ресурси це взагалі окрема тема. І хоча одним із першочергових завдань було описати себе у якості Куратора змісту теоретично, гадаю до практики ще дуже далеко ☺

І взагалі, як виявилося, це досить складна праця, яка потребує і розумових здібностей, і затрат часу, та і фізичних затрат теж! 

Отже наснаги всім нам, оскільки це ж ще тільки квіточки!!!

Наукометрія, бібліографія

Наукометричні дослідження, 

управління бібліографією.

    Навколо цього завдання колами ходила вже пару днів, вирішила все ж з чогось почати, як кажуть "очі бояться, а руки роблять")

     Для початку закопалася у ресурси інтернет мережі шукати доступної для розуміння інформації про саму науку "наукометрію", що це за звір та з чим його їдять. 
"Перелопативши" массу сайтів вирішила відмітити для себе основне,  написавши таку заміточку для усіх користувачів свого блогу та й для себе також  вона ось тут  (доречі самоцитування ☺)

Перейду безпосередньо до ЗВІТу про роботу.

 

     Журнали по своїй темі курування вирішила шукати в Sciverse Scopus видавництва Elsevier.

  Обрала рубрики "Соціальні науки" та підрубрику "дитячий розвиток" (усе на улюбленій англійській, звичайно☺) Отримала 6 журналів у результаті, пошук вела в журналах відкритого доступу! Знайдений результат був абсолютно по темі курування, що дуже порадувало. Для дослідження наукометричних показників можна було обирати любий із журналів, я обрала два.

    Інформація у Scopus представлена для журналів дуже зручно, все можна побачити на загальній сторінці журналу, ось для журналу "Infant Behavior and Development"

Тут ми можемо бачити одразу усі показники по журналу. У даному випадку нас цікавить CJR і SNIP. Більш детально їх можна подивитись на графіках

Можемо бачити, що найбільш цитованим та престижним журнал був у 2013 році. Наразі індекс престижу пішов на спад.

Також можемо більш детально дослідити показник SNIP для цього журналу.   

    Так само продивилася показники для другого журналу

"Early Childhood Research Quarterly"

    Цікаво, наскільки актуальна інформація по наукометричним показникам, взятим безпосередньо з першоджерела, тобто бази Scopus, в порівнянні з інформацією, яка опублікована на порталі SCImago Journal & Country Rank Вирішила перевірити, знайшла журнал "Infant Behavior and Development", показники журналу можна переглянути за посиланням
Те ж саме для журналу "Early Childhood Research Quarterly"
    Як висновок можемо побачити, повне співпадання по показникам, отже інформація достовірна!
    Вцілому, дуже цікаво проводити такі дослідження, якби ще з показниками та індексами не путатися ☺, але все приходить з часом.

    Далі вирішила продовжити роботу, та попрацювати у системі Український індекс наукового цитування. Тут, щоб далеко не ходити, вирішила дослідити публікації вчених свого ВУЗу.

Дуже все ж цікаво, як публікуються наші вчені)))

Вибрала паспорт найбільш активного автора!☺

Оскільки автор публікувався у Scopus, тому має Scopus Author ID, вирішила скористатися та переглянути його статті. 

    Найбільш проблемною та розумово ресурсоємкою мені чомусь здалася робота з ресурсом ENDNOTE 
    Реєстрація в ENDNOTE.пройшла без проблем. Створила нову папку для бібліографічних посилань "Библ.список Scopus". Додала на Панель закладок кнопочку Capture Reference, для зручності використання. І тут почалося, довго "ковирялася" поки зрозуміла як робити бібліографічний список в ресурсі вручну із сторінок з переліком знайдених джерел. Хотіла все знайти готовий бібліографічний список та завантажити, але так як у вебінарі у мене не вийшло. 
    Інтерфейс Scopusі відрізняється від представленого у тьюторіалах, тому знайти тут списки журналів у форматі exelівської таблиці мені не вдалося, прийшлось пристосовуватись та формувати список вручну. 

Мій бібліографічний список у EndNote

    Потім сформувала його у форматі RTF, та відправила собі у поштову скриньку. Ось результат:

    Сам файл для перегляду можна скачати тут